Галерея

Заходьте в нашу чудову галерею, де ви можете знайти багато фото та малюнків нашого чудового селища. Також є можливість відправки мені фото тимм людьми які побували вже в нас в селі або які там живуть!

---

Wikipedia - Стаття про село
Запрошую всіх в Вікіпедію де потрібна допомога в написанні статтей про наше село!

---

Спонсори:

Найкращі анекдоти, приколи, жарти, гумор.

Про село

Коропець - cело Монастириського району Тернопільської області розташоване на побережжі річки Дністра.

Містечко розташоване в західному регіоні у мальовничій Коропецько-Дністровській долині з своєрідним гірським ланшафтом, утворюючи неповторну красу природного порку (див. на карті).

При в'їзді в це придністрове містечко, що розкішно розтягнулося серед прикарпатських схилів та пагорбів, вас вітає камінний жирний короп - помилитися неможливо, ви в Коропці, де серед будівель дитячого інтернату чепурним красенем розташувався палац колишнього власника цих земель, графа Бадені. Розмаїтість залісненого горбистого ландшафту на узбережжі р. Дністра утворює своєрідну зону відпочинку, так звану у народі "Малою Швейцарією", що привертає увагу туристичних груп, що пливуть вниз по Дністру. В містечку екологічно безпечне навколишнє середовище, відсутність шкідливого виробництва, наявність диких звірів та птахів, риби в річках Коропець та Дністер, численні джерела доброї питної води. За сто км., чудові Карпатські гори, 45 км. від м. Івано-Франківська, 100 км. від обласного центру м.Тернополя, 130 км. від м.Чернівців. Цікава деталь міжчасся: перед головним фасадом - фігура богоматері в оточенні підозріло дорослих оголених пузанчиків-тутті та квітів, а ЗА палацем, на клумбі - дві покалічені часом бетонні піонерки, теж пузатенькі, але, на жаль, вдягнені та спортивно-розвинені.

Серед сучасних корпусів інтернату палац зовсім не губиться, у парку ще можна помітити старовинні дерева в три обхвати, як і перед фасадом резиденції - якраз в 20-х числах квітня, коли мені пощастило відвідати графські володіння, на головній алеї перед палацом цвіли яскраво-рожевим цвітом якісь екзотичні дерева.

В книзі В. Стецюка "Культурні грона Дністра" наводяться перекази, що збереглись серед місцевого населення, про графа Бадиню. Його справжнє ім'я - Казімір Бадені (1846 -1909 рр.), він був намісником Галичини, прем"єром Австрії та міністром внутрішніх справ. Прославився граф "баденівськими виборами" до парламенту у 1897 р., коли був запроваджений антиукраїнський терор. Палац в Коропці збудований в класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських ріжків почесне місце займає барельєф з зображенням перехрещених коси і ціпа. Особисто в мене склались якісь такі підозри, що граф був масоном. Абсолютно суб'єктивна догадка, нічого конкретного.

В. Стецюк пише, що особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах. Так як всередину потрапити не довелось, не можу на цю тему ніц від себе додати.
Бадиня в цілому залишив по собі добру пам'ять та гіперболізовану уяву про свої багатства. Кажуть, він був настільки багатим, що хотів викласти підлогу в своєму палаці злотими. Але йому таку примху виконати не дозволили - на монетах був зображений герб, не діло топтати державну символіку. Неначе було запропоновано класти монети на ребро, та аж стільки злотих у графа не було.

В містечку достатня кількість наявних закладів торгівлі, громадського харчування, переробних підприємств, закладів культури, медично-лікувальних установ, та індивідуального готельного прийому, для туристів з ближнього та далекого зарубіжжя.

Офіційні дані з АМУ:

Вихідці з Коропця:

В містечку Коропець є видатні люди, вихідці із Коропця. Це доктор економічних наук, професор, людина із світовим іменем пан Богдан Гаврилишин, Ваcиль Тимків спеціаліст легкої промисловості, технічний мененджер світової Компанії "Кока-Кола" в Україні, в Броварах з 1992 року, в минулому студент Мюнхенського інституту легкої промисловості, сьогодні проживає в Боснії, працює в Німеччині, громадянин Німеччини. Ці люди внесли великий вклад в економіку містечка, в соціально-економічний розвиток, за що удостоєні звання "Почесного громадянина містечка Коропець".

Делявський Михайло Володимирович кандидат математичних наук, житель м. Львова, Пілецький Володимир Іванович, кандидат філологіччних наук, житель м. Львова, Мельниченко Степан Дмитрович, видатний художник, житель Канади, Сем'янчук Володимир Йосипович, конструктор космічних кораблів, житель м. Москви, Коржов Володимир Леонідович, кандидат технічних наук, житель м. Івано-Франківська, Гарасимчук Роман Дмитрович, професор медичних наук, житель м. Івано-Франківська.

Історія

Коропець своєю історією сягає глибини віків. Перша згадка - 1421 рік. Одним із перших на Галичині (1453 року, четверте місце по області), отримало право на самоврядування, тобто Магдебургське право.

Колись давно містечко було королівщиною, а в 1615 році стало власністю брацлавського воєводи Стефана Потоцького (Stefan Potocki, помер в 1631 р.). Від його нащадків наприкінці XVIII ст. Коропець переходить до Мисловських гербу "Равич" (Myslowsci, Rawicz). В середині ХІХ ст. маєтком володів Антоні Мисловський, одружений з Терезою з Реїв, а потім їх син Альфред. Альфредовою дружиною була Хелена з Млоцьких, що прославилася на весь Львів своєю красою. Ще про Альфреда відомо, що він розводив племінних скакунів. А вже від сина Альфреда Мисловського, теж Альфреда, в 1893 році Коропець переходить до маршалка Галицького сейму, графа Станіслава Бадені (Stanislaw Badeni, 1850-1912). Останніми власникамм Коропця був наймолодший син маршалка, Стефан Бадені (1885-1961) та його дружина княгиня Марія Яблоновська (Maria Jablonowska herbu Prus III).

Ще на початку ХІХ ст. Мисловські збудували у Коропці класицистичний палацик, який існував майже до кінця ХІХ ст. Центральна його частина була двоповерховою, бічні крила - одноповерхові.

Про інтер'єри прото-палацу нічого не відомо.

Станіслав Бадені, придбавши Коропець, практично відразу почав цілковиту перебудову споруди під свою резиденцію. Проект реконструкції в стилі віденського ренесансу напевно виконав хтось з відомих львівських або віденських архітекторів. На жаль, хто це був конкретно, невідомо.

Роботи по зведенню великопанського маєтку були завершені у 1906 р. Так що красень-палац досить ще молодий, навіть я мешкаю в будинку, що старший на ціле десятилітя.

Палац став двоповерховим, прикрашеним трьома ризалітами, багато декорованим, з фігурними дахами. Не буду зануджувати сама себе переписуванням архітектурного опису будівлі - фотографії це зроблять значно краще за мову.

До цього часу дожили деякі елементи внутрішнього оздоблення палацу, та колишня овальна бальна зала, прикрашена панелями темного дубу, вже не має портретів польських королів, що вкривали верхню частину стін в три ряди. Це були копії, виконані Марселем Машковським з відомих робіт Яна Матейки. Не дарма бальна зала називалася також "королівською". Не знаю, чи зберігся камін з чорного мармуру.

Поруч з королівською залою розміщалися їдальня, бібліотека та каплиця, яка мала вихід назовні. З іншого боку тягнулися житлові приміщення. Більш скромний другий поверх складався виключно з житлових приміщень.

Так як палац було завершено вже на початку ХХ столітя, незадовго до Першої світтової війни, більшістть мистецьких колекцій родині Бадені залишалася в їхніх маєтках в Радехові та Буську. Так що в Коропці було зовсім небагато цінних старовинних меблів та картин. Лише в бальній залі стояв різьблений стіл у сттилі Людовіка XVI з великою мармуровою столешницею, а в інших кімнатах також лише окремі речі, що не входили в якісь комплекти. Та все ж у модринових шафах в Коропці зберігалася нехай і нова, але велика бібліотека.

В 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено. Саме тоді з усіх стін було видерто портрети, знято вікна і двері. Родина Бадені в міжвоєнний період встигла відновити палац майже у його первісному стані. Єдине, чого відтворитти не вдалося, так це портретів королів.

Колись палац стояв у ландшафтному парку. Парк існував ще з початку ХІХ ст., але був значно розширений за Станіслава Бадені і займав площу понад 200 га. Автором паркової реконструкції був відомий ландшафтний архітектор, творець Стрийського парку у Львові Рьорінг. Характерною рисою парку були великі галявини з окремими групами дерев. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали пофарбовані на біло містки. Був також став, а над ним - оранжерея та теплиці. В парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, два великих тюльпанових дерева. До 1939 р. за парком старанно доглядав штат з 30 садівників. Біля парку починався горіховий гай.

Ви можете додати ваш текст про село, відіславши повідомлення, адміністрації на е-мейл, контакти можна знайти тут.

джерела інформації